Іноді герої носять рукавички.
Іво Віктор (Чехословаччина – ФРН 2: 2, пен. 5: 3, 1976)
У свої 34 роки Віктор видав в Белграді один з кращих матчів в кар’єрі. Чого вартий тільки його неймовірний сейв після штрафного удару Райнера Бонхоф! І навіть не найкраща гра в епізоді, коли Бернд Хельценбайн зрівняв рахунок в матчі, в якому Чехословаччина вела 2: 0, не перекреслила враження від геройств Віктора. У підсумку цей фінал ЄВРО став першим, в якому була призначена серія 11-метрових. Саме тоді Антонін Паненка виконав свій легендарний удар, а Віктор потім жартував, що його “ляп” в кінцівці основного часу дозволив партнеру знайти “безсмертну славу”.
Жоель Бат (Франція – Португалія 3: 2, 1984)
Багато в чому завдяки харизматичному Бату збірна Франції не пропускала десять матчів поспіль – до зустрічі з Югославією в останньому турі групової стадії ЧЄ-1984. А в марсельському півфіналі воротар “Осера” зіграв просто вище всяких похвал. Серед його фантастичних сейвів варто особливо виділити момент в кінцівці основного часу, коли він не дозволив забити Фернанду Гомеш з близької дистанції, а також відбитий удар головою Нене в додатковий час. Потім він знову не дав відзначитися Нене і надихнув легендарний камбек французів на шляху до фіналу.
Девід Сімен (Шотландія – Англія 0: 2, 1996)
Воротар збірної Англії недарма був визнаний кращим гравцем принципового матчу на “Уемблі”. За рахунку 1: 0 на користь англійців шотландці активно пішли вперед і все впевненіше забирали гру під свій контроль.Гордон Дьюри міг зрівнювати рахунок, але Сімен врятував свою команду ціною хворобливого зіткнення зі штангою. Незабаром шотландці заробили право на пенальті. Кіпер англійців відбив удар Гері Макалістера і отримав міцний чоловічий поцілунок від Тоні Адамса, який, власне, і порушив правила у власному штрафному майданчику. Трохи пізніше Симен відмінним виносом почав результативну атаку, яку блискуче завершив Пол Гаскойн.
Франческо Тольдо (Італія – Нідерланди 0: 0, пен. 3: 1, 2000)
Передчуваючи, що долю півфіналу з голландцями вирішить серія 11-метрових, Тольдо ввечері напередодні матчу “уважно вивчив їх фахівців з пенальті за допомогою дискет в своєму комп’ютері”. Його старанність зіграла важливу роль, коли він в ефектному стрибку парирував 11-метровий Франка де Бура в першому таймі, а потім його ж другу спробу в серії пенальті – цього разу ногою. Згодом Тольдо також відбив удар Паула Босвелта і вивів збірну Італії, яка грала в меншості, в фінал ЄВРО-2000.
Ікер Касільяс (Іспанія – Італія 0: 0, пен. 4: 2, 2008)
кращий гравець матчу чудово проявив себе, коли парирував постріл Мауро Каморанезі під кінець години, а в додатковий час виловив м’яч з-під поперечини після удару головою Антоніо Ді Натале. У підсумку зустріч у Відні обійшлася без голів, а в серії пенальті Касільяс не дозволив забити Даніеле Де Россі і того ж Ді Натале, після чого Сеск Фабрегас оформив для іспанців путівку в півфінал. “Саме в той момент все нарешті склалося так, щоб Іспанія перервала низку невдач на турнірах”, – згадував згодом Касільяс.